Свобода ціною життів закарпатців: 80 років тому Карпатська Україна була проголошена незалежною.
Карпатська Україна стала однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби українців за встановлення нашої державності. Саме 15 березня 1939 року - рівно 80 років тому, у Хусті була проголошена незалежність Карпатської України.
Історична довідка: Після розпаду на початку ХХ століття Австро-Угорської імперії, Закарпаття, яке входило до її складу, відійшло до Чехословаччини. У жовтні 1938 року празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України. Таким чином Чехословаччина перетворювалася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців.
Уряд Карпатської України очолював Августин. Волошин. З його ініціативи у січні 1939 року була утворена політична організація закарпатського населення – Українське національне об’єднання (УНО), яка мала на меті створення суверенної держави. У лютому 1939 року відбулися вибори до парламенту – Сойму Карпатської України.
Однак, 13 березня 1939 року за згодою і повною підтримкою Гітлера керівник Угорської держави Хорті надіслав чехословацькому уряду ноту з вимогою протягом 24 годин віддати Карпатську Україну Угорщині. Не дочекавшись відповіді, в ніч на 14 березня 1939 року, порушивши кордони, угорські війська перейшли в наступ. Спроби голови уряду Карпатської України Волошина добитися підтримки Берліна не увінчалися успіхом.
В екстремальних умовах, в ніч з 14 на 15 березня, було зібрано засідання Сойму, учасником якого був і вільхівчанин - Шобей Василь. На Соймі було проголошено самостійну Карпатську Україну. Прийнята парламентом конституція Карпатської України визначила назву держави - Карпатська Україна, державний 
устрій - президентська республіка, державну мову - українська. Водночас були визначені державний герб (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), Державний прапор - жовто-блакитний стяг і гімн - пісня «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.
З трибуни Сойму звучали піднесені слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».
Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Найбільший бій відбувся на Красному полі - рівнині на правому березі Тиси поблизу Хуста. Там регулярним частинам угорської армії протистояло кілька сотень вояків, озброєних легкими кулеметами, гвинтівками, ручними гранатами та пістолетами. В бою на Красному полі загинуло близько 230 українських січовиків і добровольців, переважно семінаристів та пластунів. Через кілька днів,18 березня, Карпатська Україна була повністю окупована угорськими військами. Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав, а ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено.
Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії. Підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю – невід’ємною частиною великої української нації.
Сьогодні незалежна Україна гідно вшановує провідників Карпатської України. Зокрема, в Ужгороді встановлено пам’ятник Президентові А. Волошину, пам’ятний знак на Красному Полі, де відбулась битва січовиків з угорськими гонведами, іменами діячів Карпатської України названо вулиці і площі, школи й інститути.
Джерела: Укрінформ
