Єврей за прізвиськом Док. Реальна історія вільховецького лікаря, який вижив у Аушвіцу.

Наші діди та прадіди добре пам’ятають той період перед Другою Світовою війною, коли у наших краях жило багато євреїв. Вони активно розвивали торгівлю, лікували людей та навчали русинських дітей у школах, бо значний відсоток євреїв були інтелігенцією.

За історичними даними у довоєнний період на території Вільховецької громади кожен 5-й був євреєм. Про їхнє життя тут, досі мовчки свідчать старі єврейські будиночки, єврейські кладовища та кам’яна синагога, яка ще й нині збереглася у селі Вільхівцях.

У Вільхівцях, серед найближчих сіл, євреїв проживало найбільше. Саме тому, тут і була побудована синагога. Щосуботи для молитов і читання Тори до синагоги приходило біля 200 євреїв не тільки з Вільхівців, але і з навколишніх сіл: Добрянського, Нересниці, Вільхівці-Лазів.

Олена Василівна Данко - почесний старожил Вільхівців, вчитель російської мови та зарубіжної літератури за спеціальністю, розповіла зворушливу історію життя лікаря, єврея за національністю.

 Жив і працював тоді  у Вільхівцях лікар Йосип Фодор, за прізвиськом Док (зліва перший на фото). Закарпаття тоді було під угорською окупацією. Док мав хорошу репутацію кваліфікованого лікаря. “Я, молоде ще тоді  дівча, особливо запам’ятала його доглянуті руки”, - розповідає Олена Данко.

Однак безтурботне, здавалося б життя, в момент фашистських завоювань перетворилося на суцільне пекло… Коли фашисти забирали євреїв, Дока сховали, спочатку у Вільхівцях. Потім, коли переховувати його від німецької армії  було важко, переправили на нове місце - у Вільхівці-Лази. Однак там, його схопили і відправили до концтабору Аушвіц під польським містом Освенцім. Мало хто повертався живим з тієї фабрики смерті, та Доку пощастило. Коли радянські війська звільнили полонених, Док приїхав у Вільхівці. Тут, в Україні, сім’я Олени Данко спасли і зберегли його книги, які нацисти кинули у колодязь.  Це був той же Йосип Фодор, з тими ж вміннями добре лікувати, але пережито було багато, і пальці… ті гарні, доглянуті пальці були не просто загрубілими, але знівечені.

“Док, що трапилося з вашими пальцями?”, - ледь наважилася запитати дівчина Олена. І тоді Док розказав історію людського звірства, яке Олена Василівна досі згадує з тримтячим, від болю, голосом.

Нацистський наглядач у концтаборі з’їв яблуко і кусень викинув у болото. Спраглий і голодний  Док побачив недоїдок і потягнувся за ним рукою. Коли зверхній есесівець побачив це, то з люті наступив єврею на руку, трощачи його  пальці залізними, набитими підошвами своїх чоботів. Євреї, яких нацисти вважали нижчою нацією, не мали права торкнутися, навіть викинутого німцями, недогризка.

Голокост - це слово, яке досі викликає сором, страх та глибоке співчуття у всієї світової спільноти. Бо страшно уявити до чого може дійти Людина Розумна дозволяючи ненависті, фанатизму, расизму і упередженості взяти верх над здоровим глуздом.

На початку серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 тис. євреїв із Закарпаття, які були розстріляні у Кам’янець-Подільську. Інші євреї, які залишилися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах. Вижили одиниці, серед них і вільховецький лікар Йосип Фодор, який став живим свідком тих страшних подій. Після повернення з концтабору у Вільхівці, Йосип Фодор  виїхав до США. Звідти Док надіслав Олені Данко вдячного листа, за його збережені книги тут - у Вільхівцях. Та, як не хотілося відписати, Олена Данко не зробила цього, бо за простий лист, наступна - радянська влада могла оголосити її американським шпіоном.

27 січня у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн. людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН.