Вільховецька громада
Тячівський район, Закарпатська область

Стратегія розвитку Вільховецької об’єднаної територіальної громади на 2016-2025 роки

 

 

 

 

 

Стратегія розвитку

Вільховецької об’єднаної територіальної громади

на 2016-2025 роки

 

ЗМІСТ

  1. Методологія
  2. Діагностика
    1.  Суспільство
      1. Кількість населення з розподілом по населених пунктах
      2. Місцеві працедавці (приватні і публічні), структура зайнятості населення
      3. Суспільна активність, неурядові організації
    2. Освіта
      1. Дошкільні заклади
      2. Школи
      3. Технічний стан шкільної інфраструктури
      4. Стан вчительської кадри
    3. Інфраструктура
      1. Стан дорожньої інфраструктури
      2. Частота курсування громадського транспорту
      3. Місцеві перевізники та технічний стан транспорту
      4. Наявність комунального житла
      5. Водопостачання, каналізація, електрифікація, газифікація, послуги телефонного зв'язку, Інтернет
    4. Економічна активність і структура економіки
      1. Сільське господарство, тваринництво
      2. Місцеві приватні підприємці
      3. Інституції підтримки бізнесу
    5. Культура, рекреація, туризм
      1. Заклади культури
      2. Форми проведення вільного часу
      3. Існуючі туристичні переваги
      4. Історична спадщина
    6.  Якість життя
      1. Стан навколишнього середовища
      2. Система утилізації відходів
      3. Стан медичного персоналу
      4. Система соціального захисту
      5. Заклади соціального захисту
    7. Місцева адміністрація
      1. Кількість чиновників
      2. Додаткові компетенції посадових осіб
      3. Будівлі та технічне обладнання, які є у власності адміністрації громади
    8. Діагностика місцевих проблем, визначених партиципаційно за участі представників громади
  3. Аналіз SWOT
  4. Контекст стратегічних документів
    1. Документи ЄС
      1. Європа 2020
      2. Угода про асоціацію між Україною та ЄС
    2. Національні документи
      1. Стратегія розвитку Україна 2020
      2. Стратегія розвитку області
  5. Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі розвитку громади
  6. План дій
  7. Доступні джерела розвитку
    1. Зовнішні джерела розвитку
    2. Національні джерела фінансування
  8. Моніторинг і оцінка

 

 

 

  1. Методологія

Передумовою до початку робіт над опрацюванням стратегії став проект «Українська адміністрація майбутнього», що реалізується за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності в рамках програми Підтримка Демократії 2015,  реалізованого Міністерством Закордонних Справ Польщі та Канади. В рамках реалізації проекту, у січні 2016 році, експерти Фонду Менеджерських Ініціатив, який є лідером проекту, провели майстер-класи та зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування і робочих груп у Вільховецькій об’єднаній територіальній громаді.

Їхньою метою було:

- детальне ознайомлення з поточною суспільно-економічною ситуацією громад, що знаходяться на етапі об’єднання;

- підведення підсумків дотеперішніх партнерських та проектних відносин;

- обговорення очікувань кожної з громад від процесу реформ;

- визначення проблем, які можуть бути пріоритетними у розвитку громад на 2016-2025 роки;

- визначення потенційних пріоритетів співпраці, які сприятимуть реалізації ініціатив громад в 2016-2025 роках;

- проведення дискусії про можливі інструменти фінансування заходів та проектів.

Опис даної стратегії базується на зборі та аналізі двох типів даних: (1) кількісних, в тому числі статистичних та числових, а також (2) якісних даних. Варто зазначити, що стратегія є наслідком не тільки опису та інтерпретації фактів, але також ефектом консультацій з представниками та експертами влади громади, підприємництва і неурядових організацій, з якими обговорювались конкретні аспекти стратегії. Таким чином документ має багатосторонній партиципаційних характер. Завдяки такому підходу його можна називати унікальним – як на локальному, так і на державному рівні.

Базовою для усієї Стратегії є частина з діагностикою актуального стану громади з урахуванням таких аспектів та їхньої динаміки:

- загальна характеристика громади, в тому числі її географічне положення по відношенню до головних центрів розвитку, що знаходяться неподалік і мають стратегічне значення для економічного розвитку локального середовища;

- суспільство, в тому числі демографія популяції, працевлаштування та безробіття;

- комунікаційна інфраструктура, в тому числі наявність і використання дорожніх, залізничних та водних комунікаційних шляхів і з’єднань;

- локальний сектор підприємництва, в тому числі економічна та інвестиційна діяльність.

Ознайомлення з вищезгаданими аспектами дає можливість перейти до наступних етапів і частин опрацювання Стратегії. По-перше, це дозволило провести стратегічний аналіз розвитку методом SWOT, який визначає  сильні та слабкі сторони, а також шанси і небезпеки для розвитку громади у новому адміністративно-територіальному устрої. По-друге, використання даного аналізу допомогло визначити важливі та перспективні напрямки та цілі стратегії, які відповідають баченню громади в цілому та сприятимуть її економічному розвитку. По-третє, опираючись на бачення, напрямків та цілей, створено план дій та описано можливі фінансові інструменти, що допомагатимуть у їхній реалізації.

Остання частина документу присвячена питанню моніторингу та оцінки Стратегії, в тому числі її цілей та запланованих дій. Даний етап дає змогу контролювати виконання поставлених завдань, а також переглядати їх актуальність в ситуації змінного економічного середовища.

У червні 2016 року відбувся навчальний візит Голови ОТГ до Любліна з метою ознайомлення на практиці як функціонує польська система місцевого самоврядування. Під час візиту учасники відвідали сільські гміни Люблінського воєводства, обговорили специфіку роботи місцевої адміністрації, проблеми та виклики, які стоять перед українськими новоствореними громадами, а також ознайомились з позитивним досвідом та кращими практиками польських колег.

Під час візиту відбулось консультування змісту стратегії розвитку громади, актуалізовано дані та обговорено втілення її у життя.

До складу колективу, що працював над розробкою Стратегії, входили експерти, представники адміністрації та неурядових організацій Любліна, а також представники адміністрацій та громадськість Вільховецької громади.

 

 

  1. Діагностика

Необхідною для правильної оцінки актуального стану громади та визначення напрямків економічного розвитку є її діагностика, що базується на вищезгаданій методології. Враховуючи вибрані аспекти, важливо детально оцінити сильні та слабкі сторони громади, а також виділити ті чинники, які підсилюватимуть або ж послаблюватимуть її перспективний розвиток при управлінні.

 

  1.  Суспільство
    1. кількість населення з розподілом по населених пунктах

Вільховецької громади складає 13607 осіб, а саме:

- с. Вільхівці – 4201 чол;

- с. Вільхівчик – 1368 чол;

- с. Сасово – 421 чол;

- с. Вільхівці – Лази – 3529 чол;

- с. Раково – 1019 чол;

- с. Добрянське – 3069 чол.

 

  1. місцеві працедавці (приватні і публічні), структура зайнятості населення

У державних установах працевлаштовано близько 700 осіб.

Важливе місце в структурі зайнятості займають аграрії. На додаток до вирощування овочів і фруктів для власних потреб важливу роль займає садівництво, про що свідчить структура використання земельних ресурсів: 600 га садів - в основному яблуні, сливи і волоського горіха.

У несільськогосподарських галузях економіки діє майже 500 об'єктів. Домінують малі підприємства, що займаються в основному торгівлею, виробничою діяльністю, транспортними послугами і будівництвом. На території громади зареєстровано 487 фізичних осіб підприємців (близько 750 працюючих) та 24 юридичні особи підприємницької діяльності (близько 450 працюючих).

Більшість жителів громади виїжджають на сезонні роботи за кордон, в тому числі до країн Європейського Союзу: Румунії, Чехії та Угорщини, а також до Росії.

Досвід роботи за кордоном може бути застосований на батьківщині і внести свій вклад у поліпшення стандартів якості та умов праці. Отримані в інших країнах матеріальні ресурси часто становлять стартовий капітал та дозволяють почати свій власний бізнес.

 

  1. суспільна активність, неурядові організації

У громаді діє дві неурядові організації: Вільхівчани та Вільхівці, неформальний спортивний клуб, а також аматорські колективи, які діють при будинках культури, на приклад „Вишиванка”.

Організація Вільхівчани у 2012 році спільно з ПРООН реалізувала проект з енергоефективності в громадських будівлях, що було пов'язано з проведенням робіт по ремонту та заміні вікон і дверей у дитячому садку в селі Вільхівці.

Мешканці громади часто беруть активну участь у різних суспільних ініціативах, організованих у громаді, такі як спільне будівництво футбольного поля у селі Вільхівці, встановлення довкола нього паркану та очищення території. Під час газифікації сіл у громаді місцеві жителі об'єднали зусилля, забезпечуючи фінансову та фізичну підтримку, щоб ефективно завершити цю важливу для громади інвестицію.

Громада має бажання у найближчому часі організувати фестиваль регіональної культури.

 

  1.  Освіта
    1. Дошкільні заклади

У громаді діє 3 дошкільні заклади, в яких виховується 599 дітей та працює 61 вихователь.

  1. Школи

У громаді функціонує шість шкіл, у яких навчається 1642 учнів та працює 267 педагогічних працівників. Серед цих установ можна виділити одну початкову школу, дві школи І-ІІ ступенів, три школи I-III ступеня.

У селі Вільхівці також працює художня школа, де проводяться заняття з музики та образотворчого мистецтва. Доступна пропозиція післяшкільних занять для дітей та молоді - відповідна до умов, в яких вони проводяться (брак шкільних класів, матеріалів і викладачів). Покращення технічних умов, залучення осіб до проведення занять та збільшення доступних матеріалів може сприяти активізації молоді.

У сусідній громаді діє спеціалізоване профтехучилище, яке відвідують учні Вільховецької громади, де навчаються професій: водія, швачки, спеціаліста по обробці деревини.

 

  1. Технічний стан шкільної інфраструктури

Він заслуговує задовільної оцінки. У всіх школах слід провести капітальний ремонт, оновлення або заміну системи опалення, замінити котли і вікна, оновити фасади і встановити санвузли.

У школі села Вільхівці є футбольне поле зі штучним покриттям. Є також побудовані приміщення, в яких повинні бути басейн і тир. На даний момент вони не обладнані і не придатні для використання.

Громада планує побудувати спортивні майданчики в інших школах, які не мають їх. Також планується побудувати додаткове приміщення школи і спортивний майданчик у селі Вільхівці-Лази.

Органи влади громади зацікавлені в підвищенні енергоефективності шкіл, зокрема, установку сонячних панелей, а також заміну старих вікон і котлів.

 

  1. Стан вчительської кадри

У шести школах громади працює 267 вчителів. За оцінкою керівництва громади – кадрів в освітніх закладів на даний час вистачає.

 

  1.  Інфраструктура
    1. Стан дорожньої інфраструктури

Через територію громади пролягають в основному дороги місцевого значення; відстань до національної дороги H09, яка з'єднує Львів та Мукачево – вісімнадцять кілометрів.

Дорожня інфраструктура у громаді вимагає значного поліпшення.

У минулому році вдалося провести капітальний ремонт 2,6 км автодоріг місцевого значення, але до сих пір більшість доріг знаходяться в поганому стані, що суттєво впливає на якість життя жителів.

У дуже поганому стані дороги комунального значення (з гравійним та щебеневим покриттям) і потребують значних інвестицій для ремонту.

 

  1. Частота курсування громадського транспорту

Кожен день, у напрямку районного центру – Тячева і в зворотному напрямку проходить 4-5 автобусів - в основному вранці і ввечері, коли більшість людей їде на роботу, навчання або в приватних справах.

Така частота руху громадського транспорту в цілому задовольняє потреби жителів. Громада не має планів по збільшенню кількості, протяжності існуючих маршрутів громадського транспорту.

 

  1. Місцеві перевізники та технічний стан транспорту

Наданням транспортних послуг займаються два місцевих приватних перевізника. Стан транспортних засобів загального користування є недостатньо високим: деякі автобуси старі і незручні.

 

  1. Наявність комунального житла

Майже всі будинки у громаді знаходяться в приватній власності.

Одна будівля (Будинок вчителя) був комунальною власністю, але всі вісім квартир були продані, сім’ям вчителів які проживають в них протягом тривалого часу. Громада не бачить необхідності у тому щоб майно такого типу залишалося у комунальній власності.

 

  1. Водопостачання, каналізація, електрифікація, газифікація, послуги телефонного зв'язку, Інтернет

У громаді не має централізованої системи водопостачання і каналізації. Всі жителі використовують свої власні колодязі і септики.

У вище розташованих місцевостях, які мають статус гірських, влітку є проблеми з доступом до води, значно знижується рівень грунтових вод, що унеможливлює використання криниць. Ця проблема вирішується за рахунок постачання води з низинних сіл.

Всі домашні господарства у громаді електрифіковані і газифіковані.

На території громади розташовані три цифрові телефонні станції і три вишки мобільного зв'язку.

Інтернет-послуги надають два провайдери, пропонована швидкість інтернет-зв’язку складає 4 Мб. Існує можливість збільшення швидкості до 10 Мбіт, але для цього необхідно провести роботи по поліпшенню функціонування існуючої мережі. Більше 60% населення громади має комп'ютери і користується Інтернетом.

 

  1.  Економічна активність і структура економіки
    1. сільське господарство, тваринництво

Більшість жителів громади займається доглядом за невеликими приватними присадибними ділянками і садами.

На території громади є близько 600 га садів, але вони не доглядаються систематично, а урожай збирають тільки тоді, коли ціна закупівлі плодів, запропонована в області – вигідна. Не має нових насаджень. Найбільш поширені види дерев це – яблука, груші, волоські горіхи і сливи.

У громаді діє місцеве приватне підприємство, яке скуповує і заморожує чорниці, малину і ожину, а потім експортує їх в країни ЄС.

У лісах на території громади росте багато грибів, але зараз в околиці не має заводу, який би займався їх переробкою. Давніше працював завод з виробництва соків і джемів, але зараз він закритий. Громада сильно відчуває нестачу подібних підприємств, які могли б стати джерелом доходу для жителів і пов'язаних з цим податків, а також місцем, де би повставали регіональні продукти, які могли б просувати імідж громади.

На території громади діють  3 фермерські господарства по вирощуванню овець та свиней, є невелика кількість великої рогатої худоби. Ці господарства не автоматизовані.

Частина дрібних домашніх господарств займається вирощуванням овець та виробництвом сиру, який потім продається на місцевих ринках або в Тячеві.

 

  1. місцеві приватні підприємці

Велика кількість жителів громади працює у сфері виробництва та продажу будівельних матеріалів і предметів побуту. Більшість людей працездатного віку зайняті на підприємствах деревообробної галузі, які експортують свою продукцію - в основному в країни ЄС, в тому числі Польщу та Угорщину.

На території громади є поклади мармуру. Раніше тут працював завод, який займався його видобутком і обробкою. Поклади все ще достатні щоб відновити видобуток. Громада відчуває необхідність відновити роботу цього підприємства, але на разі на жаль не має інвестора, який міг би це зробити. Керівництво сподівається залучити зовнішнього інвестора, в тому числі має плани в майбутньому підготувати пакет документів та інвестиційних можливостей.

У громаді є два джерела мінеральних вод, але вони не використовуються для господарських цілей.

 

  1. інституції підтримки бізнесу

У громаді не має суб’єктів, які займаються підтримкою бізнесу.

Серед установ, які підвищують рівень життя мешканців можна назвати пошту і державний ощадний банк України. Велика частина платежів здійснюється через пошту, тому що її послуги швидші та надійніші.

На території громади немає банкоматів.

Керівництво громади підкреслює позитивну динаміку у виведенні підприємницької діяльності з тіні та збільшення систематичної сплати податків місцевими підприємцями.

Керівництво зацікавлене різними формами підтримки та активізації підприємців, в тому числі в участі в міжнародних програмах.

До цього часу у громаді не було розроблено стратегії залучення інвесторів, яка б полягала на врегулюванні питань щодо потенційних інвестиційних майданчиків (регулювання правового статусу інвестиційних майданчиків, обладнання в необхідні комунікації, вирішення проблем з транспортом), промоції економічного потенціалу громади, підготовка інформації щодо природніх ресурсів наявних на території громади. Проте, громада має розвинутий людський капітал, який має досвід, наприклад, в обробці деревини та виготовленні будівельних матеріалів.

 

  1.  Культура, рекреація, туризм
    1. Заклади культури

У двох селах, які входять в склад громади, а саме Вільхівцях та Добрянському діють два будинки культури. Технічний стан будівлі в селі Вільхівці – поганий, і вимагає великих ремонтних робіт, натомість будівля в селі Добрянське – потребує реконструкції. В обох закладах існують проблеми з санітарно-технічним обладнанням, сучасним технічним оснащенням. Наприклад, в будинку культури в селі Вільхівці є актовий зал зі сценою, але стільці знаходяться в поганому стані. У будівлі також відбуваються заняття художньої школи.

Заняття зі співу та образотворчого мистецтва відвідує місцева молодь та діти.

Крім світських установ культури значний вплив на життя мешканців мають релігійні громади, які на додаток до заспокоєння духовних потреб відіграють важливу соціальну інтеграційну функцію: організовують святкування релігійних свят, до яких масово залучають жителів громади.

 

  1. Форми проведення вільного часу

Жителі громади відпочивають, проводячи вільний час на природі, на березі річки Тересва або на стадіон в селі Вільхівці, який було побудовано спільними силами мешканців громади, на волонтерських засадах. Футбольні ігри є одним з найпопулярніших атракцій у громаді.

У зимовий час, жителі користуються перевагами свого географічного положення та проводять час у навколишніх горах, катаючись на санках або на лижах.

У громаді є ідея створення пляжу на березі річки, але для цього необхідно зміцнити і укріпити берег, оскільки поточний стан створює небезпеку затоплення пляжу в разі повені.

 

  1. Існуючі туристичні переваги

Туристичний потенціал області є значним, але до сих пір не використаний належним чином. Близькість гір, мінеральні джерела, багатство лісів, екологічно чисті продукти, культурне багатство - всі ці елементи можуть стати важливою основою для розвитку індустрії туризму.

На разі у громаді не має садиб зеленого туризму чи інших туристичних об’єктів подібного типу.

Важливою перевагою громади є її місцезнаходження недалеко від кордону з Румунією, членом Європейського Союзу. Пункт перетину кордону знаходиться в тридцяти кілометрах від громади. Жителі користуються посвідками малого прикордонного руху з Румунією, а деякі з них мають також румунські паспорти, що дозволяє користуватися всіма перевагами поїздок в країни Європейського Союзу. На відстані вісімнадцять кілометрів – у Тячеві колись був пункт перетину кордону з Румунією. В даний час регіон бажає відновити його роботу.

 

  1. історична спадщина

Перша офіційна згадка про село Вільхівці датується 1486 роком, але цілком можливо, що саме це село згадується вже в 1389 році під  угорською назвою Ilhoba (Ілхоба). У 1910 році тут проживало 3150 чоловік, в тому числі 2490 русинів (українців), 548 німців і 110 угорців.

Крім того, інші населені пункти, що належать до громади можуть похвалитися багатою мультикультурною спадщиною, яка проявляється і сьогодні, зокрема, в специфіці регіональної кухні, елементах повсякденної культури і народних ремесел.

Значних історичних подій на території громади не було. В регіоні залишалися, однак, багаті традиції різних культур, представники яких проживали на цій території і вони й досі підтримуються. На території громади є будинок синагоги і старе єврейське кладовище, відвідати яке приїжджають євреї, які колись покинули село.

 

  1.  Якість життя
    1. стан навколишнього середовища

Територія, на якій розташована об’єднана територіальна громада має багато природних переваг - красиві гори, багаті грибами, ягодами, а також ліси, річки. У громаді не працює жодне підприємство, яке б забруднювало навколишнє середовище, але його стан слід оцінювати через призму дуже актуальної проблеми забруднення побутовим сміттям. Значне число людей не використовує можливість підписання добровільних угод по збору та вивозу сміття, але викидає побутові відходи в річку або ліс.

Оскільки система вивезення відходів у громаді працює недавно і є добровільною – частина населення нею не користується, аргументуючи свою поведінку високою вартістю збору сміття, відсутністю контейнерів і т.д.

Одним з пріоритетних завдань керівництво громади визначило боротьбу з забрудненням навколишнього середовища, поліпшити роботи системи утилізації відходів і освітня робота з жителями громади з метою підвищення їх екологічної свідомості.

 

  1. система утилізації відходів

Збором та вивезенням сміття від мешканців займається місцеве приватне підприємство «Консалт». Компанія вивозить сміття на полігон, розташований біля Тячева.

Угоди по збору сміття підписало близько 35-40% мешканців громади. Збір відходів відбувається один раз в тиждень. Фірма надає свої послуги на території майже всього району.

З метою боротьби з дикими звалищами сміття керівництво громади планує встановити в цих місцях моніторинг.

 

  1. заклади охорони здоров’я

У громаді діє три заклади первинної медичної допомоги та сімейної медицини та п'ять фельдшерсько-акушерських пунктів. Всі будівлі медичних закладів вимагають капітального ремонту. Крім того, їх обладнання складно назвати достатнім – звичайно, що воно вимагає модернізації.

Швидка допомога має одну карету швидкої, цього не достатньо для забезпечення потреб громади.

 

  1. стан медичного персоналу

У закладах охорони здоров'я працює сорок осіб медичного персоналу, в тому числі десять лікарів. Керівництво громади вважає що це достатня кількість.

Робота закладів охорони здоров’я фінансуються з бюджету громади, а також державної субсидії. Всі будівлі закладів охорони здоров'я належать до комунальної власності.

 

  1. система соціального захисту

Соціальною допомогою у громаді охоплено близько 4000 жителів. Основними послугами є: виплата допомоги по безробіттю, субсидії, допомоги для ветеранів війни, допомога для багатодітних сімей і людей, що знаходяться в скрутних умовах. Установи соцзахисту на разі належать до адміністрації на районному рівні, але планується передача цих компетенцій громаді.

Сім’ям і окремим особам, які перебувають у важкій фінансовій ситуації здійснюється виплата одноразової допомоги з бюджету громади.

 

  1. заклади соціального захисту

Закладів соціального захисту на території громади немає.

 

  1.  Місцева адміністрація
    1. кількість чиновників

На даний час в керівництві громади працює 24 особи. У наступні два роки, після створення нових відділів влада прогнозує збільшення числа посад до 55 одиниць.

Крім того, планується відкрити в громаді Центру надання адміністративних послуг.

 

  1. додаткові компетенції посадових осіб

Місцеві чиновники зазвичай мають вищу освіту.

Знання іноземних мов знаходиться на низькому рівні.

Громада планує створити посаду для особи, відповідальної за отримання зовнішньої фінансової допомоги, підтримки інвесторів і міжнародного співробітництва. Одним з критеріїв для прийняття на роботу цієї посадової особи, встановлених керівництвом громади є знанням іноземних мов.

 

  1. будівлі та технічне обладнання, які є у власності адміністрації громади

До комунальної власності громади належить будинок, де розташована адміністрація громади, а також два будинки старост в селах Вільхівці-Лази і Добрянське та два автомобілі вітчизняного виробництва. Найближчим часом планується провести ремонт другого та третього поверхів адміністрації.

 

  1.  Діагностика місцевих проблем, визначених партиципаційноза участі представників громади

19-20 січня 2016 в рамках проекту «Українська адміністрація майбутнього» відбулася зустріч з жителями громади, в якому взяли участь п'ятнадцять чоловік. За допомогою методу РАДАР, було створено список проблем, які потім на основі демократичного голосування були спріоритетизовані. В результаті цих дій створено наступний перелік проблем, що існують у громаді (число в кінці рядка означає число голосів, відданих за проблему):

1. Відсутність заводу по переробці сільськогосподарської продукції, грибів (заморозка, сушка та маринування, переробка молочних продуктів) 8;

2. Відсутність приміщення для розміщення амбулаторії та адмінбудинку у селі Добрянське та с. Вільхівчик 7;

3. Низький рівень патріотичного виховання молоді 7;

4. Відсутність робочих місць у громаді 6;

5. Низький рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я 5;

6. Відсутність сучасного обладнання, яке дозволяє використовувати Інтернет-технологій в громадських місцях (школи, поліклініки, адміністрація і т.д.) 5;

7. Забруднення навколишнього середовища через відсутність очисних споруд, невикористання мешканцями централізованої системи утилізації сміття 5;

8. Поганий стан дорожньої інфраструктури: дороги місцевого, регіонального та національного значення потребують капітального ремонту 5;

9. Відсутність об'єктів спортивної інфраструктури (класів, ігрових майданчиків, басейнів) та інших необхідних приміщень в школі села Вільхівці-Лази (їдальня, бібліотека, майстерня) 4;

10. Відсутність центральної системи водопостачання, невикористання наявних джерел води, включаючи мінеральні 3;

11. Низька середня тривалість життя 3;

12. Відсутність системи здорового харчування для дітей шкільного віку 3;

13. Відсутність туристичної інфраструктури у громаді, в тому числі зеленого туризму 2;

14. Високий рівень алкогольної залежності деяких мешканців громади 2;

15. Утруднений доступ до послуг для жителів віддалених гірських сіл 2;

16. Поганий стан електромережі 1;

17. Невикористання наявних у громаді природних ресурсів, які могли б внести вклад в розвиток бізнесу,

18. Невикористання енергоефективних технологій

19. Відсутність контролю за використанням соціальної допомоги для одержувачів соціальної допомоги, що призводить до розтрати грошей (батьки купують алкоголь за кошти, які отримують на дітей).

 

 

  1. Аналіз SWOT

SWOT-аналіз ОТГ проведено на основі матеріалів дослідження соціально-економічного стану населених пунктів, що входять до складу ОТГ при залученні до процесу формування сильних та слабких сторін громади експертів Фонду Менеджерських Ініціатив м. Люблін, Польща, працівників органів місцевого самоврядування та громадських активістів.

На основі SWOT-аналізу здійснюється ідентифікація проблем та вибір пріоритетних напрямків розвитку громади. Громада має значні перспективи економічного і соціального розвитку, пов'язані вигідним географічним розташуванням, хорошим транспортним сполученням та працелюбністю мешканців району.

Як і у більшості регіонів країни, в громаді виходять на поверхню загальні проблеми українського суспільства – безробіття, кризовий стан підприємств, недостатнє надходження коштів у місцеві бюджети, низький рівень фінансування закладів освіти, медицини, культури та спорту, низькі умови комфорту проживання населення.

Врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, що загрожують реалізації сильних сторін громади та ще більшому послабленню слабких сторін розвитку громади, допоможе об’єктивно зважити потенціал її соціально- економічного розвитку та оцінити реальність розробленої Стратегії.

Складність та незначна ймовірність швидкого усунення загроз вимагає від громади, органів влади ще більшої практичної діяльності у вирішенні проблем громади.

 

 

 

 

 

 

 

Сильні сторони (внутрішні)

Слабкі сторони (внутрішні)

- Природні ресурси навколишнього середовища

- Економічно активне і незалежне місцеве населення

- Доступні і розроблені геологічні породи  (мармур, мергель)

- Два джерела мінеральних вод

- Близько 600 га садів

- Доступ до мережі Інтернет, мобільної мережі

- Газифікація

- Достатній рівень освіти, охорони здоров'я, культури

- Виїзд на сезонні роботи за кордоном мешканцями громади, що дає вищі прибутки і змінює менталітет на більш європейський

- Сильні соціальні зв’язки, почуття ідентифікації з громадою

- Відсутність робочих місць у громаді

- Відсутність центральної системи водопостачання і каналізації

- Погана якість доріг

- Недостатня суспільна активність мешканців та громадських організацій

 

 

Шанси (зовнішні)

Загрози (зовнішні)

-  Доступ до 3-х програм транскордонного співробітництва ЄС і України

- Близькість до кордону ЄС

- Недостатньо врегульована законодавча база, яка регламентує організацію роботи громади

- Труднощі в передачі повноважень і ресурсів від району до громади

- Погане фінансове становище української держави

- Низький рівень заробітної плати в громаді

 

 

 

  1. Контекст стратегічних документів

Управління територіальним розвитком, тобто управління публічними справами, які були приписані місцевому самоврядуванні громади, має бути згідне з рядом стратегічних документів різного рівня, які виникають як з регіональної, так і національної політики. У зв'язку з підписанням угоди про асоціацію та угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом, логічним є необхідність розуміння контексту цих документів з метою їх ефективної реалізації. Нижче охарактеризовані найважливіші стратегічні точки відліку для громади.

 

  1.  Документи ЄС
    1. Європа 2020

Європа 2020 – стратегія для розумного і зрівноваженого розвитку, що сприятиме залученню суспільства.

Стратегія Європа 2020 вказує на три взаємно пов’язані між собою пріоритети:

- розумний розвиток: розвиток економіки, яка базується на знаннях та інноваціях,

- зрівноважений розвиток: підтримка ефективної економіки, яка використовує ресурси, є більш дружньою до навколишнього середовища та більш конкурентоспроможною,

- розвиток, що сприяє залученню суспільства: підтримка економіки з високим рівнем працевлаштування, яка забезпечуватиме суспільну та територіальну інтегральність.

На основі вищезгаданих пріоритетів Європейський Союз вказав між іншим на наступні цілі, до яких прагне він та його держави-члени:

- зріст рівня працевлаштування осіб у віці 20-64 роки щонайменше до 75% внаслідок збільшення кількості зайнятих жінок і старших осіб, а також кращої інтеграції мігрантів на ринку праці,

- зниження викидів парникових газів (CO2) щонайменше на 20% в порівнянні з рівнем з 1990 р., або якщо цьому сприятимуть умови, то навіть на 30%,

- збільшення частки відновлювальних джерел енергії в нашому повному споживанні енергії до 20%, а також збільшення енергоефективності на 20%,

- досягнення інвестицій в діяльність з досліджень та розвитку (R&D) на рівні 3% ВВП,

- зниження показника переривання навчання до 10% в порівнянні з теперішніми 15%, а також збільшення до 2020 р. відсотка осіб у віці 30-34 роки, які мають вищу освіту, з 31% до щонайменше 40%

- зменшення кількості осіб, рівень життя яких знаходиться нижче національної межі бідності, на 25%.

 

  1. Угода про з асоціацію між Україною та ЄС

Угода про асоціацію між ЄС та Україною, яка означає великий крок суспільної та економічної інтеграції українського суспільства, була підписана 27 червня 2014 року та ратифікована Верховною Радою України і Європейським парламентом 16 вересня 2014 року. Згідно угоди передбачається поглиблення співробітництва між Україною та ЄС, проведення ряду реформ, зокрема, спрямованих на: підвищення рівня поваги до демократичних принципів, верховенства права і належного державного управління, прав і основоположних свобод людини, у тому числі права національних меншин, недопущення дискримінації людей, які належать до національних меншин, і поваги до різноманіття, а також сприяння посиленню внутрішніх політичних реформ; посилення співробітництва і діалогу з питань міжнародної безпеки та кризового управління, зокрема для реагування на глобальні та регіональні виклики і ключові загрози.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС та Україна зобов’язуються посилити діалог і співробітництво з питань міграції, надання притулку та прикордонного контролю. Угода визнає важливість запровадження, коли для цього прийде час, безвізового режиму для громадян України, якщо будуть наявні умови для належного врегульованого та безпечного руху громадян.

В угоді також відображено зобов'язання щодо боротьби з організованою злочинністю та відмиванням грошей, скорочення пропозиції та попиту на заборонені наркотичні засоби й посилення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Угода передбачає, що ЄС і Україна застосовуватимуть ефективні заходи для недопущення шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, а також боротьбу з ними.

Також угода передбачає поступе наближення законодавства України до правил ЄС, а також, де доцільно, до міжнародних норм і стандартів.

В статті 4 Угоди йдеться про встановлення Поглибленої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ), ця частина вступила в силу 1 січня 2016 року. Український бізнес-сектор отримав нові перспективи, оскільки Угода сприяє і передбачає наступне:

- Нові можливості для експорту в ЄС завдяки зниженню тарифних і нетарифних бар’єрів для виходу на ринок ЄС,

- Поліпшення доступу на ринки третіх країн завдяки переходу на міжнародні стандарти в сфері торгівлі, що буде означати спрощення ведення бізнесу,

- Кращий внутрішній бізнес-клімат, який підвищить довіру та інтерес зовнішніх інвесторів,

- Поступове зростання внутрішньої конкуренції за рахунок поступової лібералізації тарифних і нетарифних обмежень торгівлі, ефектом чого стане підвищена конкурентоспроможність підприємництва,

- Зростання витрат на дотримання «соціальних» стандартів, зокрема – вимог безпеки праці, екологічних стандартів, надання певного рівня соціального забезпечення, завдяки чому підвищиться соціальний рівень та покращиться суспільна відповідальність бізнесу.

Окрім того, соціальний стан населення України має шанси поступово змінюватися за рахунок зростання доходів і створення нових робочих місць, підвищення рівня соціальної захищеності, доступу до ширшого та якіснішого асортименту продукції. Разом з цим з’являються нові вимоги до рівня  та профілю кваліфікації робітників, що повинно призвести до створення нових стандартів на ринку праці та підвищення професійного потенціалу населення.

Реалізація Угоди зможе також дати поштовх локальному та регіональному розвитку завдяки додатковим надходженням в бюджет, покращенню функціонування та ефективності публічної адміністрації та фінансів, проведенню необхідних соціально-економічних реформ, що в тому числі будуть можливі завдяки отриманню міжнародної фінансової та технічної допомоги з метою пристосування до лібералізації економіки та обмеження загроз.

 

  1. Національні документи

Відповідні українські національні документи є важливими для розуміння спільних цілей з Європейським Союзом, а відтак обрання спільних напрямків розвитку позитивно впливатиме на глибшу інтеграцію України з європейською спільнотою та тісніші міжнародні зв’язки.

 

  1. Стратегія розвитку Україна 2020

В Стратегії розвитку Україна 2020 наступні вектори визнані пріоритетними, а саме:

- Сталий розвиток країни: інфраструктура, інвестиції, економіка та конкуренція,

- Безпека держави, бізнесу та громадян: країна, власність, бізнес та енергетична безпека,

- Відповідальність і соціальна справедливість: самоврядування, соціальні програми, енергоефективність та охорона здоров’я,

- Гордість за Україну в Європі та світі: свобода особистості, громадянське суспільство, бренд «Україна» та залучення талантів.

Основні цілі для реалізації Стратегії визначені двадцяти одним ключовим показником, а деякі з них, найбільш релевантні до цілей Європейського Союзу та ОТГ, виглядають наступним чином:

- Чисті надходження прямих іноземних інвестицій за період 2015-2020 в розмірі $ 40 млрд,

- Зниження інфляції з теперішніх 19%  до 1,70%,

- Збільшення рівня середньої тривалості життя на 3 роки,

- досягнення у 2020 р. 75% випускників, що знають 2 іноземні мови.

 

  1. Стратегія розвитку області

Стратегія розвитку Закарпатської області до 2020 р. є комплексним документом з огляду на свої особливості економічних умов, а також на проблеми та виклики, які вимагають визначення та реалізації всеохоплюючих цілей. Чотири стратегічні напрямки розвитку області передбачають такі аспекти:

1. Розвиток людського та соціального капіталу

2. Формування конкурентоспроможності та інноваційності економіки регіону

3. Інтегрований розвиток сільських і міських громад та територій

4. Забезпечення якості та безпеки довкілля та просторової гармонії

Завдяки операційним цілям, що відносяться до вищезгаданих стратегічних та дають змогу детальніше ідентифікувати точки розвитку, область має на меті досягнути численні результати, серед яких інтегральними для розвитку громади є:

  1. Розвиток людського та соціального капіталу
  2. Забезпечення рівного доступу та підвищення якості загальної, середньої освіти, зокрема, в сільській місцевості.
  3. Забезпечення якості і конкурентоспроможності вищої освіти.
  4. Створення умов для формування здорового населення.
  5. Розвиток культури і духовності людини.
  6. Гармонійний розвиток національних меншин.
  7. Зміцнення громадянського суспільства, соціальної сфери та соціальної інтеграції.

 

2. Формування конкурентоспроможності та інноваційності економіки регіону

  1. Розвиток мереж транспортного сполучення та просторової інфраструктури.
  2. Підтримка інноваційного підприємництва та економіки знань.
  3. Забезпечення енергозбереження та енергоефективності у виробничій та невиробничій сферах.
  4. Розвиток туристичної та рекреаційно-оздоровчої сфери.
  5. Створення системи ефективного управління регіональним розвитком.
  6. Забезпечення ефективного бізнесового та інвестиційного середовища.

 

  1. Інтегрований розвиток сільських і міських громад та територій
  1. Забезпечення інтегрованого стратегічного, просторового і земельного планування сільських і міських територій.
  2. Сприяння самозайнятості та підприємництву на сільських територіях.
  3. Збільшення доданої вартості сільськогосподарської та продукції лісу.
  4. Покращення доступу до сільських територій та підвищення мобільності населення.
  5. Розвиток соціальної сфери та покращення якості послуг на сільських територіях.
  6. Вирівнювання диспропорцій розвитку гірських, передгірних і низинних територій.

 

  1. Забезпечення якості та безпеки довкілля та просторової гармонії
  1. Формування гармонійного просторового комплексу промислових, житлових, земельних зон і природних територій.
  2. Покращення якості навколишнього середовища.
  3. Запобігання стихійним дихам, техногенним аваріям і катастрофам.
  4. Створення і реалізація системи ефективного управління побутовими і промисловими відходами.

 

 

 

  1. Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі розвитку громади

 

Бачення громади:

Мешканці громади проживають в комфортних і безпечних умовах та мають доступ до якісних соціальних та адміністративних послуг.

 

Місія громади:

Мешканці Вільховецької громади самоорганізувалися, щоб упозитивнійатмосфері вдосконалювати умови проживання своєї спільноти.

 

Стратегічні та операційні цілі громади були сформульовані під час спільної зустрічі керівництва громади та представників громадськості, а також міжнародних експертів, в рамках проекту «Українська адміністрація майбутнього». Три основні стратегічні цілі включають у себе ряд операційних:

  1. Забезпечення економічного розвитку громади на принципах зрівноваженого розвитку
    1. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій та розвитку бізнесу в середині громади
    2. Створення нових робочих місць у громаді
    3. Раціональне та ефективне використання наявних природніх ресурсів
    4. Розвиток туристичної сфери
    5. Розвиток сфери переробки с/г продукції

 

  1. Забезпечення необхідної сучасної інфраструктури для проживання у громаді
    1. Покращення якості дорожнього покриття
    2. Створення тротуарів для пішоходів та освітлення
    3. Створення зон відпочинку
    4. Покращення матеріально-технічного забезпечення соціальних закладів
    5. Створення мережі водопостачання та водовідведення

 

  1. Підвищення рівня умов проживання
    1. Озеленення та покращення благоустрою громади
    2. Забезпечення якісних транспортних послуг (зовнішніх і внутрішніх)
    3. Проведення культурно-спортивних заходів
    4. Підтримка громадських ініціатив та збереження традицій
    5. Використання енргоефективних технологій

 

 

 

  1. План дій

Стратегічне бачення розвитку громади буде реалізуватись через досягнення стратегічних цілей, що в свою чергу вимагатиме проведення відповідних до кожної з них дій. Стратегічні цілі та дії з їх реалізації представляє таблиця нижче:

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Дії

1. Забезпечення економічного розвитку громади на принципах зрівноваженого розвитку

1.1 Створення сприятливих умов для залучення інвестицій та розвитку бізнесу в середині громади

 

1.1.1 Підготовка інвестиційних продуктів

1.1.2 Формування позитивного інвестиційного іміджу громади

1.1.3 Розвиток партнерських відносин з громадами Європи

 

1.2. Створення нових робочих місць у громаді

1.2.1 Сприяння в модернізації існуючих підприємств, запровадження нових технологій з метою покращення якості виробленої продукції

1.2.2 Допомога у виході на зовнішні ринки (в т.ч. міжнародні) місцевим виробникам

1.2.3 Проведення навчальних тренінгів та семінарів щодо ведення ведення підприємницької діяльності

1.2.4 Стимулювати розвиток малого підприємництва та роботи на себе

 

1.3. Раціональне та ефективне використання наявних природніх ресурсів

 

  1. Створення бази даних наявних природніх ресурсів
  2. Проведення геологічної розробки наявних ресурсів
  3. Розробка документу, який регламентує використання відновлювальних та невідновлювальних природніх ресурсів на території громади
  4. Здійснення систематичного контролю та моніторингу над використанням наявних природних ресурсів

 

1.4. Розвиток туристичної сфери

Промоція використання відновлювальних джерел енергії та енергозбереження

1.4.1 Створення туристичної зони на території громади

1.4.2 Розвиток екологічних видів туризму, в т.ч. агротуризму

1.4.3 Просування і реклама місцевих туристичних продуктів

 

1.5. Розвиток сфери переробки с/г продукції

 

1.5.1. Створення забійних пунктів живої худоби та птиці

1.5.2. Створення пунктів прийому, переробки сільськогосподарської продукції

1.5.3. Створення пунктів прийому природної продукції лісу (ягід, грибів, горіхів тощо)

1.5.4 Просування і реклама місцевого виробника, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу

1.5.5 Розвиток економічних кластерів, в т.ч. сільськогосподарських

2. Забезпечення необхідної сучасної інфраструктури для проживання у громаді

 

2.1. Покращення якості дорожнього покриття

 

2.1.1. Поточний та капітальний ремонт доріг

2.1.2. Ремонт та будівництво мостових переходів

2.1.3. Закупівля техніки для грейдерування доріг

 

2.2. Створення тротуарів для пішоходів та освітлення

2.2.1 Покращення придорожньої інфраструктури в т.ч. тротуарів для пішоходів та велосипедистів, освітлення, стічних ровів, інформаційних та дорожніх знаків

 

2.3. Створення зон відпочинку

 

2.3.1. Облаштування парків та скверів, для відпочинку людей

2.3.2. Облаштування пляжів у безпечних місцях

2.3.3 Закінчення облаштування стадіону у с.Вільхівці

2.3.4 Створення належних умов у закладах культури та регулярне проведення культурних закладів

 

2.4. Покращення матеріально-технічного забезпечення соціальних закладів

 

2.4.1 Реконструкція, капітальний та поточний ремонт, приміщень закладів освіти

2.4.2 Капітальний та поточний ремонт приміщень закладів культури

2.4.3 Капітальний та поточний ремонт адміністративних будинків, з придбанням відповідного інвентаря, офісної та комп’ютерної техніки;

2.4.4 Капітальний ремонт адмінбудинку під ЦНАП з облаштуванням прилеглої території

 

2.5. Створення мережі водопостачання та водовідведення

2.5.1 Розробка документації та підтримка проектів по встановленню централізованої системи водопостачання та водовідведення

2.5.2 Будівництво очисних споруд

3. Підвищення рівня умов проживання

3.1. Озеленення та покращення благоустрою громади

3.1.1. Облаштування клумб, скверів у громаді

3.1.2. Встановлення смітників, лавок, ліхтарів

3.1.3. Покращення системи вивезення побутових та комунальних відходів

 

3.2. Забезпечення якісних транспортних послуг (зовнішніх і внутрішніх)

 

  1. Забезпечення належних транспортних послуг в усіх населених пунктах громади
  2. Співпраця з перевізниками з метою покращення умов надання послуг (технічний стан транспорту, чистота та комфорт транспортних засобів, культура водіння)

 

3.3. Проведення культурно-спортивних заходів

 

3.3.1Підготовка річної програми культурно-спортивних заходів у громаді

3.3.2залучення громадськості до співорганізації культурно-спортивних заходів

 

3.4. Підтримка громадських ініціатив та збереження традицій

 

3.4.1 Підтримка діяльності культурно-мистецьких, громадських та спортивних ініціатив за допомогою надання приміщень, інформації щодо можливостей для громадських організацій щодо отримання дофінансування

3.4.2Підтримка місцевих активістів шляхом організацій навчальних візитів, тренінгів чи участі у подібних заходах на рівні області та подіях міжнародного рівня

3.4.3 Проведення тематичних конкурсів на тему збереження традицій у школах та серед жителів громади

 

3.5. Використання енергоефективних технологій

 

3.5.1 Підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами

3.5.2 Підтримка проектів енергозбереження та використання відновлювальних джерел енергії 1.4.3. Реклама державних, регіональних та місцевих програм енергозбереження

3.5.3 Висвітлення у місцевих ЗМІ та офіційному сайт громади важливості збереження екології

 

 

 

  1. Доступні джерела розвитку

Актуальні потреби та проблеми громади задають темп в її соціально-економічному розвитку, чому сприяє ефективне управління публічною адміністрацією та фінансами. Враховуючи численні інфраструктурні та неінфраструктурні потреби громади, необхідно забезпечити додаткові джерела фінансування локальних проектів, так як часто місцевий бюджет не є в змозі у повній мірі забезпечити діяльність, призначену на розвиток.

 

  1. Зовнішні джерела розвитку

Підтримати локальні ініціативи може міжнародна технічна допомога – джерела розвитку, для яких Україна є стратегічним напрямком. Подані нижче приклади ілюструють можливості громади з залучення зовнішнього фінансування.

 

7.1.1 Європейські джерела розвитку

Генеральний директорат Комісії з міжнародного співробітництва та розвитку (DG DEVCO)

 DG DEVCO відповідає за розробку європейського міжнародного співробітництва та політики в галузі розвитку та надання допомоги у всьому світі. В рамках своєї діяльності інституція співпрацює з країнами, що розвиваються, допомагаючи їм у забезпеченні своїх потреб протягом перехідного періоду.

Діяльність Генерального директорату відзначається своїми інструментами дофінансування, які враховують також потреби країн, що не є членами ЄС. На період 2014-2020 передбачено 9 таких інструментів, що концентруються на зовнішній співпраці та допомозі:

- Тематичні інструменти: Європейський інструмент демократії та прав людини (EIDHR), Інструмент сприяння стабільності та миру (IcSP), Інструмент партнерства (PI) та Інструмент співпраці з ядерної безпеки (INSC),

- Географічні інструменти: Інструмент співпраці з розвитку (DCІ), Європейський фонд розвитку (EDF), Інструмент для підготовки вступу до ЄС ІІ (IPA), Європейський інструмент сусідства (ЕNI) та Інструмент для Гренландії (IFG).

Дані інструменти реалізуються за допомогою різноманітних програм, в тому числі в рамках щорічних грантових програм. Щорічні робочі грантові програми (AWP) організують гранти, які мають бути вручені заявникам впродовж року, зокрема за посередництвом конкурсів проектів. Дані програми визначають цілі і терміни конкурсів проектів, вартість, призначену на їх дофінансування, а також очікувані результати від їх реалізації.

Тематика

Політика даної інституції ЄС приділяє увагу таким темам, як:

- Сталий економічний, соціальний та екологічний розвиток,

- Демократія, верховенство права, належне управління та повага до прав людини.

Європейський інструмент сусідства (ENI) на 2014-2020 рр.

Даний інструмент створений з метою реалізації Європейської політики сусідства, яка раніше базувалася на Європейському інструменті сусідства і партнерства (ENPI), започаткованому у 2007 році. Європейська політика сусідства (ЄПС) є частиною зовнішньої політики Європейського союзу і націлена на зміцнення відносин і зближення Європи з її сусідами для їх спільної вигоди і в їх спільних інтересах. Дана політика була розроблена після розширення ЄС в 2004 році, коли 10 нових країн приєдналися до Європейського союзу, щоб уникнути створення нових кордонів у Європі.

Стратегічними цілями Європейського інструменту сусідства є підтримка демократичних змін, в тому числі децентралізації, поширення ідеї прав людини, зрівноваженого соціально-економічного та екологічного розвитку, ведення спільної політики та інтересів. Європейський інструмент сусідства реалізується через довосторонні, багатосторонні програми та програми транскордонного співробітництва на конкурсній основі шляхом подання грантових заявок.

Хто може подати заявку

Організації громадянського суспільства та місцеві органи влади.

Тематика

Інструмент фінансує діяльність в різних секторах, в тому числі:

- Підтримка малого підприємництва,

- Залучення громадянського суспільства,

- Дії, пов’язані з викликами змін клімату,

- Полегшена мобільність людей,

- Енергетична співпраця,

- Просування ідея гендерної рівності,

- Поступова економічна інтеграція,

- Міжлюдські контакти,

- Транспортні з'єднання,

- Молодь і зайнятість.

Безпосередні програми підтримки до яких слід надсилати заявки описані нижче.

 

Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020

У 2014-2020 роках транскордонне співробітництво між Польщею, Білоруссю та Україною буде продовжуватись у рамках Європейського інструменту сусідства (ENI), зокрема, за допомогою Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Співпраця принесе користь населенню 4 польських воєводств та 4 білоруським і 6 українським областям. Без змін залишається керівний орган – як і досі цю функціювиконуватиме польське Міністерство інфраструктури та розвитку.

 

Бюджет програми

Орієнтовний бюджет нової програми перевищить 183 млн євро. Більш 165 мільйонів з цієї суми буде безпосередньо використовуватися для субсидування найцінніших транскордонних ініціатив між установами та організаціями на території Програми.

 

Тематичні напрямки підтримки Програми та територія Програми

Спільний моніторинговий комітет Програми прийняв рішення про вибір наступних чотирьох тематичних цілей програми:

  • Просування місцевої культури та збереження історичної спадщини
  • Покращення доступу до регіонів, розвиток міцного і надійного транспорту, а також комунікаційної мережі та системи
  • Спільні виклики у сфері безпеки та захисту
  • Сприяння управління кордонами та управління безпекою, мобільністю та міграцією.

 

Територія дії програми

Комітет підтвердив, що територія дії Програми залишається в основному незмінною в порівнянні з періодом 2007-2013 років, незначної поправки зазнало лише визначення понять „головній території” та „прилеглої”:

- в Польщі:

  • головні території: повіти Кросно і Пшемисль (Підкарпатське воєв.), Білосток, Сувалки і Ломжа (Підляськевоєв.), Бяльський і Хелмсько-Замойський (Люблінське воєв.), Остроленсько-Сєдлєцькі (Мазовецькевоєв.);
  • прилеглі території: Жешув і Тарнобжег (Підкарпатське); Пулави і Люблін (Люблінське воєв.);

- в Білорусі:

  • головні території: Гродно і Брест;
  • прилеглі території: Мінськ (включаючи місто Мінськ) та Гомель;

- в Україні:

  • головні території: Львівська, Волинська, Закарпатська області;
  • прилеглі території: Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області.

 

Великі інфраструктурні проекти

Новою є вимога ЄС щодо скорочення витрат на інфраструктуру в окремих проектах до максимум 2,5 мільйона євро. Проте кожна програма може переказати до 30% вкладу ЄС в спеціальні проекти з великим компонентом розвитку інфраструктури - такі проекти називаються Великими Інфраструктурними проектами (LargeInfrastructure Project - LIP). Спільний моніторинговий комітет вирішив, що у новій програмі ці проекти будуть вибиратися виключно у позаконкурсній процедурі. Перелік пропозицій для великих інфраструктурних проектів був підготований шляхом домовленості між національними та регіональними органами влади трьох країн і в даний час перебуває на затвердженні Європейської комісії.

 

Додаткова інформація

Отримати актуальну інформацію про затвердження і реалізацію нової програми можна на веб-сайті www.pl-by-ua.eu.

Після затвердження Програми Європейською комісією в рамках програми будуть організовані інформаційні сесії, форуми, сесії пошуку партнерів та інших заходів, які допомагають потенційним заявникам.

 

Програма транскордонного співробітництва Румунія-Україна 2014-2020

В 2014-2020 роках Європейський Союз профінансує Спільну Операційну Програму

Румунія-Україна, через Європейський Інструмент Сусідства (ЄІС).

Програма сскерована до областей на кордоні між Румунією та Україною і внесе свій вклад в досягнення спільної мети Європейського Інструменту Сусідства: розвиток задля процвітання та добросусідства, досягнутий завдяки спільним діям у прикордонній зоні на користь держав- членів Програм та членів ЄС які є сусідами.

Фінансування ЄС  для цієї програми –  60 млн євро.

Ці дві країни повинні забезпечити власне мінімальне співфінансування у розмірі 10% від вкладу ЄС.

Тематичні напрямки підтримки

Загальною метою програми є зміцнення економічного зростання і операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 сприятиме реалізації всіх стратегічних цілей Європейського Інструменту Сусідства фокусуючи свою стратегічну підтримку в чотирьох тематичних цілях:

1. Підтримка освіти, наукових досліджень, технологічного розвитку та інновацій (Стратегічна мета: А)

2. Просування місцевої культури та охорона історичної спадщини (Стратегічна мета: A)

3. Поліпшення доступу до регіонів, розвиток транспортних та комунікаційних мереж і системи (Стратегічна мета: C)

4. Спільні виклики в галузі охорони та безпеки (Стратегічна мета: B)

 

Території Програми охоплює:

Румунія: повіти: Сату-Маре, Марамуреш, Ботошань, Сучава, Тулча

Україна: області: Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Одеська

Додаткова інформація

Отримати актуальну інформацію про затвердження і реалізацію нової програми можна на веб-сайті http://www.ro-ua-md.net/romania-ucraina-2/.

Після затвердження Програми Європейською комісією в рамках програми будуть організовані інформаційні сесії, форуми, сесії пошуку партнерів та інших заходів, які допомагають потенційним заявникам.

 

Програма транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020

Програма відкриває нові можливості для потенційних заявників у таких  пріоритетних напряміках співпраці - підтримка економічного і соціального розвитку, поліпшення стану навколишнього середовища, підвищення ефективності кордонів, підтримка співпраці "люди для людей”.

 

Ціль, пріоритети та заходи

Загальна ціль програми це інтенсифікація та поглиблення 

співробітництва між Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями України і прийнятними та додатковими регіонами Угорщини, Румунії та Словаччини у  екологічно -, соціально - та економічно-сталий спосіб.
Програма відкриває широкі можливості потенційним аплікантам через визначені пріоритети та заходи. Кожний програмний пріоритет має наступні цілі: 

Пріоритет 1: Сприяння економічному та соціальному розвитку 

Передача знань та обмін досвідом з метою сприяння спільному розвитку бізнесу та посилення туристичної привабливості території

Захід 1.1 Гармонізований розвиток туризму 

Захід 1.2. Створення кращих умов для МСП та розвитку бізнесу

 

Пріоритет 2: Покращення якості навколишнього середовища

Покращення якості повітря, вод, земельних та лісових ресурсів, а також зменшення ризиків нанесення шкоди природному навколишньому середовищу  
Захід 2.1. Охорона навколишнього середовища, стале використання та управління природними ресурсами

Захід 2.2. Готовність до надзвичайних ситуацій 


Пріоритет 3: Покращення ефективності кордону

Підвищення ефективності управління кордоном на українському кордоні  
Захід 3.1 Удосконалення транспортної інфраструктури перетину кордону та обладнання на прикордонних пунктах контролю

 

Пріоритет 4: Підтримка співробітництва „люди-людям” 

Удосконалення ефективності державних послуг та підвищення взаєморозуміння між різноманітними групами суспільства  

Захід 4.1. Інституційне співробітництво 

Захід 4.2. Маломасштабне співробітництво „люди-людям”

Фінансування

Загальна вартість проекту не може бути повністю профінансована з коштів ЄК. Крім того, кошти гранту не можуть бути більше, ніж 90% від загальної вартості проекту. 


Різниця (10% співфінансування) має бути профінансована з власних коштів апліканта або партнерів чи з будь-яких інших фондів окрім фондів бюджету Євпопейської Спільноти або Фонду Європейського Розвитку. Співфінансування має становити принаймні 10% від загальної вартості проекта.

У разі якщо аплікант або партнер зареєстровані в країнах-членах ЄС, що приймають участь у програмі, максимально 5% від загальної вартості проекту (що становить 50% всього співфінансування) буде профінансовано з національного бюджету країн – членів ЄС. Решта 5% (інші 50% співфінансування) мають бути забезпечені власними коштами апліканта або партнерів. Детальна інформація стосовно умов спфвфінансування з національних бюджетів країн – членів ЄС розташована на веб сторінці програми.

Території Програми охоплює:

Угорщина: Соболч-Сотмар-Берег  медє Боршод-Абауй-Земплен  медє (додаткова територія з повною участю )  

Словаччина: Кошіцький край, Пряшівський край

Румунія: Марамурешюдетул, Сату-Маре юдетул, Сучава юдетул (додаткова територія з обмеженою участю) 

Україна: Закарпатська область, Івано-Франківська область, Чернівецька область  (додаткова територія з обмеженою участю) 

Додаткова інформація

Отримати актуальну інформацію про затвердження і реалізацію нової програми можна на веб-сайті http://www.huskroua-cbc.net/en

Після затвердження Програми Європейською комісією в рамках програми будуть організовані інформаційні сесії, форуми, сесії пошуку партнерів та інших заходів, які допомагають потенційним заявникам.

 

Інвестиційний фонд сусідства (NIF)

Інвестиційний фонд сусідства (NIF), офіційно відритий в 2008 році, є механізмом, спрямованим на мобілізацію додаткових коштів для фінансування капіталомістких інфраструктурних проектів у країнах-партнерах ЄС, які охоплює Європейська політики сусідства (ЄПС), в тому числі в Україні.

Хто може подати заявку

Щоб бути бенефіціаром проекту від фонду, проект має бути розроблений відповідними інституціями, а в разі двосторонньої співпраці – створений при співпраці з країною-партнером і Делегацією ЄС в країні. Наступні організації визнаються відповідними при розробці проектів:

  • EuropeanInvestmentBank (EIB)
  • EuropeanBankforReconstructionandDevelopment (EBRD)
  • CouncilofEuropeDevelopmentBank (CEB)
  • NordicInvestmentBank (NIB)
  • AgenceFrançaisedeDéveloppement (AFD)
  • KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW)
  • OesterreichischeEntwicklungsbank AG (OeEB)
  • SocietàItalianaperleImpreseall'Estero (SIMEST)
  • Sociedadepara o FinanciamentodoDesenvolvimento (SOFID)
  • AgenciaEspañoladeCooperaciónInternacionalparaelDesarrollo (AECID)

Тематика

Фінансування здійснюється в таких секторах:

  • транспорт,
  • енергетика,
  • навколишнє середовище,
  • соціальний розвиток,
  • приватний сектор.

 

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ)

За дорученням Федерального Уряду Німеччини GIZ підтримує процес перетворень в Україні з 1993 року. Наразі GIZ працює приблизно у 20 населених пунктах України за дорученням чотирьох німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС) та Британського департаменту міжнародного розвитку (DFID). В Україні GIZ налічує близько 90 місцевих та міжнародних фахівців. Близько 30 інтегрованих та реінтегрованих тимчасових фахівців надають підтримку органам державного управління, торговим палатам та середнім підприємствам. Організація періодично оголошує конкурс проектів.

Хто може подати заявку

Організації публічного та приватного сектору, компанії, торгівельні асоціації, торгівельні палати, міжнародні інституції та приватні фонди.

Тематика

- Стала інфраструктура,

- Безпека, відбудова, мир,

- Соціальний розвиток,

- Держава та демократія,

- Навколишнє середовище та клімат,

- Економіка і зайнятість.

 

Швейцарські джерела розвитку

Швейцарська агенція розвитку і співпраці (SDC)

SDC є швейцарською міжнародною агенцією співпраці в рамках Федерального департаменту іноземних справ (FDFA). У співпраці з іншими федеральними установами, Агенція відповідає за загальну координацію діяльності з розвитку та співпраці зі Східною Європою

Хто може подати заявку

Пропозиції можуть подавати: державні інституції, організації з приватного сектору, мультилатеральні організації, неурядові організації, дослідницькі інституції і ін.

Тематика

В рамках Швейцарської стратегії співпраці з Україною на 2015-2018 рр. цільова діяльність буде спрямована на:

  • Врядування і побудова миру,
  • Здоров’я,
  • Зрівноважене управління енергією,
  • Місцевий розвиток,
  • Зрівноважений економічний розвиток.

 

Польські джерела розвитку

Міністерство закордонних Справ Польщі – Польська допомога

Метою польської співпраці з розвитку є створення умов для зрівноваженого розвитку партнерських країн, особливо через поширення ідеї та консолідацію демократії, підтримку побудови сучасних і ефективних державних інституцій, проведення дій з метою зменшення бідності, покращення стану здоров’я населення і підвищення рівня освіти та професійних кваліфікацій населення.

Хто може подавати заявку

Програма передбачена для різних країн, в тому числі і для України. В рамках грантових конкурсів та програм окреслюються організації, які можуть брати участь у конкурсі

Тематика

На 2012-2015 рр. в рамках багаторічної програми співпраці з розвитку було визначено 2 тематичні сфери:

  • Демократія та права людини,
  • Системна трансформація.

На 2015-2020 рр. визначено наступні тематичні сфери:

  • Належне управління, в тому числі регіональний розвиток, зміцнення місцевого самоврядування, децентралізація, сектор публічної безпеки і охорони населення, підвищення компетенцій і потенціалу публічної адміністрації, наближення прав та інституцій до стандартів ЄС та інших міжнародних стандартів, доступ до достовірної та об'єктивної інформації, незалежність засобів масової інформації,
  • Демократія і права людини, в тому числі демократичний виборчий процес, права людини і громадянські свободи, зміцнення організацій громадянського суспільства громадський діалог,
  • Людський капітал, в тому числі покращення якості медичної допомоги загальний доступ до якісної освіти, громадянської освіта, соціальна інтеграція людей з неблагополучних груп населення,
  • Підприємництво і приватний сектор, в тому числі конкурентоспроможність та інновації серед мікро- та малих підприємств, соціальна економіка, підприємництво, особливо жінок і молоді, професійна освіта і навчання,
  • Зрівноважене сільське господарство і розвиток сільських районів, в тому числі продовольча безпека, ефективність і конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції, доступ до ринків збуту, використання сучасних технологій у сільському господарстві, модернізація місцевої інфраструктури,
  • охорона навколишнього середовища, в тому числі відновлювані джерела енергії, енергоефективність, управління водними ресурсами, управління відходами, запобігання наслідкам стихійних лих і катастроф внаслідок людської діяльності, сприяння зрівноваженого розвитку, боротьба зі зміною клімату та її наслідків, охорона природних ресурсів.

Приклади програм, фінансованих з програми польської співпраці з розвитку:

 

Програми Фонду міжнародної солідарності

Фонд міжнародної солідарності підтримує демократію, в тому числі локальну демократію в країнах, що проходять системну трансформацію. На даний момент головними територіями діяльності Фонду є країни Східного партнерства, Країни Центральної Азії, Тунезія, М’янма/Бірма. Діяльність Фонду реалізується із фінансових засобів Програми польської співпраці з розвитку МЗС Польщі, а також при підтримці USAID, Уряду Канади та інших донорів. Щорічною програмою Фонду є Програма підтримки демократії. З 2014 по 2016 діє Польсько-канадська програма підтримки демократії. Середня вартість дофінансування на проекти складає близько 50 000 злотих для малих грантів і 200 000 злотих для великих грантів.

Хто може подати заявку

Фонд надає гранти польським неурядовим організаціям при співпраці з локальними партнерами з закордону (регрантинг).

Тематика

Фонд надає гранти на проекти, що концентруються навколо таких п’яти сфер:

  • Підтримка локальної демократія, самоврядування і суб’єктності громадян,
  • Підтримка незалежних медіа,
  • Нагляд за виборами,
  • Допомога репресованим особам і підтримка діяльності з моніторингу і організації із захисту прав людини,
  • Співпраця публічних і громадських інституцій у реалізації добрих практик функціонування публічних інституцій.

 

7.1.2 Позаєвропейські джерела розвитку

 

Американські джерела розвитку

Фонд сприяння демократії Посольства США – програма малих грантів

Фонд сприяння демократії  підтримує ініціативи демократичних перетворень та формування громадянського суспільства в Україні. Вибір проектів базується на спроможності організацій вказувати на конкретні досягнення та їхній вплив на певну сферу чи громаду.

Максимальна сума одного проекту сягає 24 000 доларів США, середня – від 5 000 до 15 000 доларів США.

Грантові заявки приймаються постійно в рамках конкурсу протягом року.

Хто може подати заявку

 Українські організації, що мають статус недержавних та неприбуткових (громадські організації та асоціації, благодійні фонди та аналітичні центри).

Тематика

Заявки мають відповідати одному або декільком тематичним пріоритетам Фонду:

  • економічні реформи: сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, становлення гендерної рівності в Україні. Виховання поваги до інтелектуальної власності та захист прав на інтелектуальну власність в Україні; покращення бізнес-клімату та сприяння розвитку малих і середніх підприємств; підвищення енергоефективності на рівні споживання та у міському господарстві.
  • антикорупційні програми та прозорість органів влади: просування системи електронного врядування на місцевому рівні; здійснення регуляторної реформи з метою зменшення можливостей застосування корупційних схем.
  • антипропаганда: реалізація проектів із боротьби з дезінформацією.
  • Допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО): освітні та просвітницько-пропагандистські програми у громадах по всій Україні, де мешкають ВПО. Ці програми мають на меті інформувати ВПО про їхні права та пільги, в тому числі на житло, роботу, освіту, участь у виборах тощо).
  • допомога ветеранам: реалізація проектів щодо надання правових послуг та правової освіти ветеранам, а також захист інтересів ветеранів, які повернулися з передової.

 

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)

Регіональна Місія Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID) працює в Україні, Білорусі та Молдові з 1992 року. Головною метою агентства є допомога цим країнам під час переходу до демократії та ринкової економіки. Установа Місії зосереджені на таких напрямках, як демократизація сфер управління, економічний розвиток та соціальна допомога. Агентство реалізує своє завдання через окремі гранти, проте заявки можна також подавати у вільному порядку.

Хто може подати заявку

Організації з публічного, приватного сектору та неприбуткові організації.

Тематика

USAID допомагає в широкому спектрі ініціатив, в тому числі:

  • Демократія, права людини та врядування,
  • Охорона здоров'я,
  • Сільське господарство,
  • Економічний розвиток,
  • Охорона довкілля та протидія зміні клімату,
  • Розвиток науки і технологій.

 

Національний фонд підтримки демократії (NED)

 Діяльність даної приватної некомерційної організації скерована на розвиток і зміцнення демократії. Фонд дає гранти на підтримку неурядових організації, які працюють над досягненням демократичних цілей в більш ніж 90 країнах. Сума гранту від Фонду залежить від розміру і об’єму проекту, але в середньому вона складає близько 50 000 доларів США на 12 місяців.

Хто може подати заявку

Тільки неурядові організації, серед яких можуть бути громадські організації, асоціації, незалежні медіа-ресурси і ін.

Тематика

  • Розвиток і захист прав людини та законності,
  • Підтримка свободи інформації і незалежних медіа-ресурсів,
  • Зміцнення демократичних формації та цінностей,
  • Забезпечення відповідальності та прозорості,
  • Підтримка громадських організацій,
  • Підтримка демократичних політичних процесів та інститутів,
  • Підтримка громадянської грамотності,
  • Сприяння вирішенню демократичних конфліктів,
  • Сприяння свободі асоціацій,
  • Підтримка глобальної ринкової економіки.

 

Фонд «Монсато»

Фонд «Монсанто» є філантропічним відділенням компанії «Монсанто», яке працює заради значного та значимого поліпшення життя людей та зміцнення громад в усьому світі. Мінімальний розмір гранту, що може бути наданий – 25 тис. доларів США. Фонд приймає міжнародні заявки протягом двох періодів щорічно. Перший період триває з 1 січня до 28 лютого, другий – з 1 липня до 31 серпня.

Хто може подати заявку

Гранти надаються благодійним організаціям, зареєстрованим в США та діючим в іноземній країні, місцевим публічним благодійним організаціям, урядовим організаціям, приватним школам і приватним лікарням, що перш за все підтримують населення у важкому економічному становищі.

Тематика

Фонд «Монсанто» приймає пропозиції проектів для надання грантів за межами США за такими напрямами:

  • Надання базової освітньої підтримки, спрямованої на покращення освіти в аграрних громадах світу, в тому числі за рахунок підтримки шкіл, бібліотек, наукових центрів, навчальних програм для фермерів та академічних програм, які збагачують чи доповнюють шкільні програми,
  • Забезпечення критичних потреб громад за рахунок підтримки неурядових організацій, що надають допомогу для продовольчої безпеки, санітарії, доступу до чистої води, громадської безпеки та різноманітних інших місцевих потреб.

 

Канадські джерела розвитку

Програма міжнародного розвитку Міністерства закордонних справ і торгівлі Канади

З 2014 року Україна увійшла до списку фокус-групи Міністерства закордонних справ і торгівлі Канади. Метою канадської програми міжнародного розвитку в Україні є покращення економічних можливостей в умовах зміцненої демократії. Фінансування має відбуватись в системі конкурсів проектів, в яких зазначаються суб’єкти, що можуть подавати свої заявки.

Приклад грантового конкурсу:

Підтримка малих та середніх підприємств в Україні

Хто може подати заявку

Конкурс передбачений на період 6 років (2015-2021) і відкритий для канадських організації або ж канадських організацій-лідерів консорціумів, які включають партнерство з канадськими провінціями і/чи українсько-канадські діаспорні організації.

Тематика

Конкурс присвячений підтримці проектів з підвищення росту малих та середніх підприємств з метою зрівноваженого розвитку та економічної ефективності, важелів впливу існуючих локальних організацій, надання практичної та необхідної допомоги і засобів малим та середнім підприємствам.

 

  1.  Національні джерела фінансування

Поза зовнішніми грантами в рамках технічної допомоги закордонних донорів, фінансова реалізація даної Стратегії буде базуватися на фінансуванні внутрішнього типу, а зокрема через:

  • Державний фонд регіонального розвитку
  • Кошти державних цільових програм та бюджетних програм Центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери в регіонах
  • Субвенції, інші трансферти із державного бюджету місцевим бюджетам
  • Кошти місцевих бюджетів
  • Кошти інвесторів, власні кошти підприємств.

 

Державний фонд регіонального розвитку створений при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України фінансується з державного бюджету України.

Створення Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) є однією з умов прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України, переведення державних інструментів розвитку регіонів на нову основу, відхід від старої практики фінансування виключно будівництва все нових об’єктів, передусім бюджетної сфери, які домінували в переліках фінансування за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів, субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, державних цільових програмах. Створення ДФРР дозволяє започаткувати в Україні фінансування проектів регіонального розвитку на конкурсній основі та відповідно до регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації.

  У 2016 році Фонд підтримує проекти за такими напрямками:

- проекти до плану заходів з реалізації стратегій регіонального розвитку;

- проекти співробітництва територіальних громад;

- проекти добровільно об’єднаних територіальних громад.

 

Міжнародний фонд «Відродження»

Місія Міжнародного фонду "Відродження" – фінансово й організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив.

Міжнародний фонд "Відродження" розподіляє гранти між організаціями, що працюють на розвиток суспільства. Самостійно чи в партнерстві з іншими організаціями фонд ініціює та втілює проекти, важливі для соціального та політичного розвитку України. Він також організовує та підтримує громадські обговорення на політичні, соціальні чи міжнародні теми, організовує публікацію інформаційних матеріалів, опитування та громадські кампанії, конференції, семінари та круглі столи, запроваджує програми мікрогрантів для підтримки громадських ініціатив, що слугують інтересам суспільства.

Більше інформації на сайті: http://www.irf.ua/

 

 

  1. Моніторинг і оцінка

В процесі стратегічного планування і управління на рівні місцевого самоврядування необхідною складовою успіху є регулярний моніторинг змін і явищ, які виникають в процесі реалізації завдань. Окрім ефективності, це дає змогу ідентифікувати покращення реалізації прийнятих намірів, а також внести відповідну корекцію, що виникає із неврахованих раніше факторів або непередбачених явищ, що змінюють передумови реалізації.

Інтегральним аспектом моніторингу є процес оцінки реалізації Стратегії, що передбачає аналіз доступних статистичних і числових даних, а також опирається на ряді якісних даних, що характеризують діяльність адміністрації громади та інших організаційних одиниць та відносяться до конкретних дій.

Документом, що охоплюватиме проведений моніторинг та оцінку за конкретний період, має бути рапорт з реалізації Стратегії. Рапорт повинен бути публічним, а таким чином – доступним для мешканців та інших зацікавлених сторін.

Інструментом моніторингу та оцінки будуть показники та опис ефектів досягнення стратегічних цілей.

Важливу роль у системі моніторингу та оцінки Стратегії буде відігравати суспільство і всі внутрішні зацікавлені сторони, в тому числі організації з неурядового сектору, підприємці, активісти ітд., а також зовнішні зацікавлені сторони, нп. інвестори, інституції підтримки підприємництва ітд., для яких розвиток громади має важливе значення.

З метою нагромадження думок представників вищезгаданих середовищ варто повторити соцопитування: на приклад на початку (2016), в середині (2020) і під кінець (2025) реалізації Стратегії – на тему оцінки рівня якості життя та якості надання публічних послуг.

Таким чином, наступна таблиця презентує показники та індикатори реалізації Стратегії. З огляду на нестабільну суспільно-економічну ситуацію в Україні через військові дії в східному регіоні, характер представлених даних може змінюватись, удосконалюватись і доповнюватись додатковими, які будуть відповідати актуальній оцінці рівня реалізації стратегічних цілей та дій.

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Кількісні та якісні індикатори

1. Забезпечення економічного розвитку громади на принципах зрівноваженого розвитку

1.1 Створення сприятливих умов для залучення інвестицій та розвитку бізнесу в середині громади

 

- наявність актуальної бази даних потенційних інвестиційних ділянок громади
- представлення за допомогою 5 комунікаційних каналів (інтернет, друковані ЗМІ, радіо, телебачення, брошури) інвестиційного потенціалу громади та місцевих виробників, підприємців

- участь у хххх зовнішніх і внутрішніх ярмарках, заходах, тематичних форумах з метою представлення місцевих підприємців

- підписання 2 партнерських угод з громадами Румунії

- кількість організованих семінарів з питань ведення підприємницької діяльності для хххх місцевих підприємців

- кількість навчальних візитів для хххх менеджерів, місцевих підприємців за кордоном, в т.ч. організованих за міжнародної підтримки

- створення в структурі адміністрації громади відділу, який займається міжнародними зв’язками та залученням інвесторів  

- залучення зовнішніх інвестицій, які в сумі створятьхххх місць праці

 

1.2. Створення нових робочих місць у громаді

- кількість нових робочих місць

 

1.3. Раціональне та ефективне використання наявних природніх ресурсів

 

  1. – наявність бази даних наявних природніх ресурсів
  2. – проведено геологічну розробку наявних ресурсів
  3. – наявність документу, який регламентує використання відновлювальних та невідновлювальних природніх ресурсів на території громади
  4. – кількість проведених заходів контролю та моніторингу над використанням наявних природних ресурсів

 

1.4. Розвиток туристичної сфери

Промоція використання відновлювальних джерел енергії та енергозбереження

  • - наявність комплексної пропозиції туристичних об’єктів та природних ресурсів
  • - створення хххх нових туристичних маршрутів в т.ч. екскурсійних турів вихідного дня, турів з елементами активного туризму, разом з системою інформаційних знаків
  • - створення ххх облаштованих туристичних та екскурсійних

об’єктів, місць відпочинку туристів, оглядових майданчиків; разом з системою інформаційних знаків

  • -представлення за допомогою 5 комунікаційних каналів (інтернет, друковані ЗМІ, радіо, телебачення, брошури) інформаційно-промоційних матеріалів про туристичний потенціал громади
  • - збільшення кількості туристів на 30%

- збільшення обсягів продажу туристичних продуктів та послуг на 30%

 

1.5. Розвиток сфери переробки с/г продукції

 

- створення хххх малих та середніх агровиробників

- збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва на 1 гектар на 25%;

- облаштуання 3 належних складських приміщень (сучасних овочесховищ) для тривалого зберігання

- підвищення рівня доходів індивідуальних домогосподарств на хххх%

- збільшення валового продукту та розширення асортименту сільськогосподарського виробництва на 40%;

- проведені ххх навчальні візити для працівників галузі за кордоном, в т.ч. організованих за міжнародної підтримки

2. Забезпечення необхідної сучасної інфраструктури для проживання у громаді

 

2.1. Покращення якості дорожнього покриття

 

- проведений ремонт 60% відсотків всіх доріг, які проходять у громаді

- проведений ремонт всіх наявних та будівництво необхідних хххх мостових переходів

- встановлені інформаційні та знаки дорожнього руху в громаді

 

2.2. Створення тротуарів для пішоходів та освітлення

- облаштовано хххх км тротуарів для пішоходів та велосипедистів, встановлено хххх одиниць освітлення, стічних ровів, хххххінформаційних та дорожніх знаків

 

2.3. Створення зон відпочинку

 

- облаштовані хххх парків та скверів для відпочинку людей, встановлені туалети, смітники, лавки, висаджені клумби

- облаштована територія ххххх пляжів у безпечних місцях, забезпечення їх туалетами, смітниками

- облаштовано стадіон у с.Вільхівці

 

2.4. Покращення матеріально-технічного забезпечення соціальних закладів

 

- проведений капітальний ремонт хххх будинків соціального призначення, встановлення в них необхідного технічного обладнання

- проведений поточний ремонт всіх інших будинків соціального призначення, та облаштування їх для комфортної і ефективної праці та перебування

- відкриття ЦНАПу

- реалізація мін. 5 проектів пов’язаних з покращенням інфраструктури громадських будівель

 

2.5. Створення мережі водопостачання та водовідведення

- збудовано 50% мережі централізованого водопостачання та водовідведенням у громаді

- реалізація мін. 2 проектів спрямованих на будівництво чи покращення інфраструктури пов’язаної з водопостачанням та водовідведенням

- збудовано хххх очисних споруд у найбільших населених пунктах громади

3. Підвищення рівня умов проживання

3.1. Озеленення та покращення благоустрою громади

- збільшення озеленення громади на хххх%

- облаштовано додатково та оновлено існуюче освітлення вулиць громади із застосуванням сучасних технологій на хххх%.

- облаштовані ххх парків та скверів для відпочинку людей, встановлені туалети, смітники, лавки, висаджені клумби

- налагоджена система утилізації побутових відходів

 

3.2. Забезпечення якісних транспортних послуг (зовнішніх і внутрішніх)

 

- налагоджено ххххх транспортних маршрутів між населеними пунктами громади та за її межами

  1. - оцінка пасажирами комфорту перевезень (технічний стан транспорту, чистота, культура водіння, розклад руху транспорту, зупинки)

 

3.3. Проведення культурно-спортивних заходів

 

- кількість проведених культурних та спортивних заходів у громаді, в т. ч. за активної участі громадськості при організації заходів

 

3.4. Підтримка громадських ініціатив та збереження традицій

 

-кількість діючих громадських організацій, клубів по інтересах

- кількість проектів, заходів реалізованих громадськими організаціями за підтримки місцевого бюджету

- кількість проведених тематичних конкурсів на тему збереження традицій у школах та серед жителів громади

 

 

3.5. Використання енергоефективних технологій

 

- збільшення споживання енергії, яка походить з відновлювальних джерел на 30%

- зменшення витрат на енергію в будинках соціального призначення на 30%

- встановлено енергозберігаючі технології  у будинках громадського користування, в т. ч. вуличного освітлення

- реалізація щонайменше 5 проектів фінансованих з державних та міжнародних програм спрямованих на підвищення енергоефективності

- проведені 2 інформаційні кампанії спрямованих на підвищення рівня знань з енергоефективності у громаді